Димохідні системи

     Модульні системи димоходів з нержавіючої сталі призначені для відводу відпрацьованих топкових газів від опалювального приладу. Смороду бувають: Одностінні системи (без утеплювача), термо-системи (з утеплювачем). Виготовляються з нержавіючої жаростійкої сталі марок: AISI 201, AISI 304, AISI 321, товщиною: 0,5 мм, 0,8 мм, 1,0 мм а також марки AISI 316, товщиною 0,5 мм Пропонований діапазон діаметрів від 100мм до 1000 мм і товщиною теплоізолюючого матеріалу (базальтова вата) - 30мм та 50мм.  

     Одностінні системи димоходів (гільзи).

     Елементи одностінних систем димоходу призначені для використання в якості вставок у вже існуючі цегляні димохідні канали. Забезпечують збереження їх внутрішньої поверхні від руйнуючої дії конденсату. Швидкий прогрів сталі виводить «точку росі» за межі димоходу, тім самим зменшує утворення конденсату на внутрішніх стінках. Одностінні системи димоходу мінімізують наріст сажі на гладкій поверхні каналу, і забезпечують експлуатацію опалювальної системи.

     Термо системи димоходів (утеплені димоходи).

     Елементи термо систем димоходу призначені для використання в якості самостійної конструкції, застосовуваної для відводу продуктів згорання від опалювальних приладів, що працюють на різних видах палива. Система стійка до впливу високих температур, кислот і атмосферних впливів. Між внутрішньою і зовнішньою трубами міститься теплоізоляційний шар з базальтової вати. Товщина теплоізоляційного шару залежить від типу опалювального приладу, виду будови і застосовуваних матеріалів. Гладкі стінки внутрішньої труби димоходу зменшують можливість осідання сажі.

     Застосування систем димарів.

     Застосування системи полягає в підборі відповідних параметрів і діаметра димоходу залежно від характеристик опалювального приладу і висоти існуючого димоходу. Діаметр і форма димохідного каналу повинні забезпечуваті безперешкодне введення в нього елементів одностінної системи. У разі наявності кривизни, осьового зсуву чи малих внутрішніх розмірів старого димоходу застосування одностінної системи може виявитися неможливим.

     Застосування системи полягає в підборі відповідних параметрів нового димоходу, його діаметра, залежного від типу використовуваного опалювального приладу, висоти та місця розташування, виходячи з вимог з охорони природи, а також форми і розмірів, що знаходяться поблизу, будівель та споруд.

     Загальна висота димового каналу від опалювального приладу до горла труби повинна бути, як правило, не менше 4,5 м, що забезпечує необхідне розрідження і створює тягу. У без горищних будинках за умови забезпечення стійкої тяги висота димового каналу може бути прийнята менше 4,5 м. 

Піднесення димарів над покрівлею будівлі слід приймати:

• не менше 1200мм над плоскою покрівлею;
• не менше 500мм над коніком покрівлі або парапетом - при розташуванні труби на відстані до 1,5 м від гребеня або парапету;
• не нижче рівня гребеня покрівлі або парапету при розташуванні димової труби на відстані від 1,5 м до 3 м від гребеня або парапету;
• не нижче лінії, проведеної від гребеня вниз під кутом 10° до горизонту при розташуванні димової труби від коника або парапету більше 3м.

     У всіх випадках висота труби над прилягаючою частиною даху повинна бути не менше 0,5 м, а для будинків із суміщеною покрівлею (плоским дахом) - не менше 2 м.

     Відступ від елементів будови і обрешітки при проходженні димового каналу через перекриття та покрівлю повинний складати:

• для труб з ізоляцією - мін 200 мм
• для труб без ізоляції - мін 500 мм

     Встановлювати одностінні системи димоходів рекомендується не ближче 1м від стін і горючих поверхонь (дерево, шпалери і т. д.), на мінімальній відстані від наявного димоходу (при його наявності), а вільна відстань повинна бути не менше 1,25 м Відстань до горючих поверхонь може бути скорочено до 300мм при використанні термо систем димоходів або якщо горючі матеріали покрити штукатуркою товщиною 25мм, або металевим листом поверх шару теплоізоляційного матеріалу.

     Місця з'єднання елементів обов'язково повинні перебувати поза стельових перекриттів. Конструкції будинків з горючих та важко горючих матеріалів, що примикають до димових каналів, слід захищати від загоряння шляхом виконання розділок і відступів. Для очищення і контролю стану змонтованої одностінної системи в нижній її частині в доступному місці слід встановити очищувальний отвір (ревізію). Для відведення конденсату та атмосферних опадів, що потрапляють в димовий канал, необхідно організувати злив конденсату, який виконується як з боковим, так і з вертикальним відводом. 

     Збірка модульної системи:

• Димохід збирається послідовно за елементами «по конденсату», тобто внутрішньої труби повинна бути спрямована вниз.
• Кронштейни і хомути встановлюються у світові монтажу вертикальної частини труби з подальшою остаточної фіксацією хомута на кронштейні після повної установки труби (за місцем) і перевірки її вертикального положення, також фіксуються і розтяжки з розхлопом (якщо вони потрібні).
• Проходь труби через стіну та перекриття прорізається на 400мм більше діаметра зовнішньої труби і закладаються навколо труби ватою "PAROC" та закриваються фланцями.

     Спосіб побудови термо системи димоходів аналогічний способу побудови одностінної системи.

     У випадку значної висоти димаря необхідно використовувати стандартний ряд монтажних елементів, що переносять навантаження монтованих над ними сегментів димохідної системи на несучі елементи, розташовані нижче. 

     Кількість монтажних елементів і відстань між ними.

     В якості обов'язкової несучого елемента, при побудові термо системи, необхідно використовувати підставку або кронштейн з хомутом, для розподілу навантаження. При піднесенні димоходу над покрівлею більш ніж на 2м необхідно використовувати розтяжки з розхлопом із застосуванням хомута.

     При проходженні димоходу через міжповерхове перекриття або стіну застосовуються елементи протипожежної розшивки, а через покрівлю - вузол проходу даху або декоративний ковпак.

     Утеплені димарі слід монтувати вставним методом знизу вгору, з'єднуючи окремі елементи системи таким чином, щоб внутрішня труба верхнього елементу димохідної системи входила всередину внутрішньої труби нижнього елемента, тобто «по конденсату». Всі елементи термо системи необхідно скріпляти між собою.

     Після завершення монтажних робіт, необхідно перевірити герметичність швів і наявність тяги в каналі. Для якісної перевірки наявності тяги слід до відкритої нижньої частини каналу піднести півмаскою'я свічки або смужку тонкого паперу. Відхилення півмаскою'я або паперової смужки в бік каналу свідчить про наявність тяги. Для якісного визначення величини розрідження в каналі слід використовувати мікроманометр будь-якого типу з похибкою вимірювання не більше 2Па. Розрідження в каналі має бути не менше 10Па (для каміна без дверцят - не менше 15 Па). При меншому значенні розрідження слід збільшити висоту димового каналу. Щоб перевірити герметичність з’єднання димового каналу слід з’єднання побілити крейдяною або вапняною суспензією, а в каналі запалити матеріал, виділяючий при горінні велику кількість кіптяви (руберойд). Відсутність кіптяви на біленні свідчить про герметичність з’єднання.

     Виявлені ділянки проникнення диму з каналу перемонтувати із застосуванням термостійкого герметика і повторити перевірку.

     Увага!!!

     Відповідальність за правильний підбір та подальшу безпечну, довговічну роботу димоходу покладається на монтажну організацію яка приймає рішення по встановленню того чи іншого опалювального обладнання.